Костянтин Фролов: Попри результати, ми виглядали гідно. Сподобалося, що дівчата не бояться грати у футбол

Головний тренер криворізького ЖФК «Кривбас» Костянтин Фролов підбив підсумки першого півріччя сезону 2025\2026 для команди.

- Костянтине Вікторовичу, як ви загалом оцінюєте підсумки першої частини сезону для команди? Чи відповідають вони вашим очікуванням на старті сезону?

 - Якщо говорити про турнірне становище, то, звісно, нам хотілося б виступити краще s набрати більше очок. Але ми завжди відштовхуємося від об’єктивних причин. У нас суттєво змінилася група атаки: з п’яти гравчинь четверо залишили команду. Також є ключові футболістки, які проходять відновлення після операцій. Фактично склад поповнився молодими гравчинями з молодіжних команд, і їм потрібен час, щоб адаптуватися до рівня Вищої ліги.

Усі ці фактори вплинули і на якість гри, і на результат, через що ми десь недобрали очки. Водночас кінцівкою першого кола я задоволений. Команда продемонструвала футбольний інтелект, особливо в матчах Кубка України та чемпіонату проти «Металіста 1925». Попри результати, ми виглядали гідно. Мені сподобалося, що дівчата не бояться грати у футбол, не зважають на гучні імена суперників. У цьому компоненті ми точно зробили крок уперед.

- Який прогрес команди за цей відрізок сезону ви вважаєте найпомітнішим - у грі, ментальності чи командній взаємодії?

- Я б сказав, що прогрес помітний у комплексі всіх складових. В першу чергу - це ментальність і психологія команди, а також техніко-тактичні дії. Дівчата почали краще розуміти вимоги та виконувати їх безпосередньо на футбольному полі. Багато гравчинь поступово адаптуються до Вищої ліги. Звісно, на всі молоді футболістки проходять цей процес однаково - це природно.

Ми переглядаємо всіх, даємо шанс кожній через тренувальний процес і матчі, намагаємося підтягувати до потрібного рівня. Але, на жаль, не всі можуть відповідати вимогам Вищої ліги - це об’єктивна реальність. Попри це, команда загалом прогресує, а яскравим підтвердженням цього є інтерес з боку більш статусних клубів до наших молодих гравчинь.

- Чи був момент у першому півріччі, який став переломним або особливо вплинув на команду - як у позитивному, так і в складному сенсі?

- Так, у нас був дуже складний період, коли команда тільки формувалася. Це два болісні домашні поразки - 1:4 від «Ладомира» та 1:4 від «Полісся». Але саме ці матчі стали своєрідною точкою відліку. Ми все проаналізували, зібралися, і ці поразки, як не дивно, простимулювали команду. Поступово почали вибиратися з цієї ситуації.

Потрібно розуміти, що в нас дуже молодий колектив: середній вік стартового складу - близько 17-17,5 років. Це фактично юнацька команда, яка грає проти дорослих. Ми - наймолодша команда ліги, і, звісно, нашим дівчатам багато чого поки бракує. Але завдяки спільній роботі тренерського штабу і самих футболісток ми змогли вийти з цієї ситуації - і ментально, і в турнірному плані.

- З якими найбільшими труднощами довелося зіткнутися протягом першого кола, і як команда їх долала?

- Основні труднощі - це молодий склад, кадрові втрати та адаптація до рівня Вищої ліги. Через травми, операції та оновлення складу нам довелося фактично будувати команду по ходу сезону. Подолати це вдалося завдяки терпінню, системній роботі та вірі в команду. Ми не опускали рук навіть після важких поразок, а навпаки - використовували їх як мотивацію рухатися далі.

- Які матчі або епізоди першої частини сезону ви згадуєте з особливою гордістю?

- Передусім це матчі, в яких ми змогли набрати очки з сильними суперниками. Зокрема, домашня нічия 1:1 із «Шахтарем». У тій грі ми навіть переважали суперника, і лише дитяча помилка не дозволила здобути перемогу. Також відзначу поєдинок проти «Сістерс» - дуже потужної команди з досвідченими футболістками та легіонерками високого рівня, які мають досвід виступів за національні збірні. Ми зіграли 2:2 і виглядали дуже гідно. Саме ці матчі викликають особливу гордість.

- Хто з наших гравчинь, на вашу думку, зробив найбільший крок уперед у своєму розвитку за цей період?

- Я б відзначив цілу групу гравчинь - кістяк команди, навколо якого будується гра. Це Стахнюк, Словак, Городецька, Олійниченко, Авраменко, Бєлкіна, Назаренко. Ці дівчата стабільно прогресують і є справжнім активом Клубу. Ми пишаємося їхньою роботою і сподіваємося, що вони виростуть у сильних футболісток високого рівня. Для мене ключовим є саме розвиток гравчинь, особливо з урахуванням тих реалій, у яких ми сьогодні працюємо. Наше завдання - підготувати футболісток, які в майбутньому зможуть грати за національну збірну.

- Як би ви сформулювали свою тренерську філософію саме в роботі з жіночою командою? Що для вас є ключовим у побудові гри?

- Для мене головне - це розвиток футболісток, їх ментальний ріст і розуміння гри. Я завжди намагаюся будувати команду, яка не боїться грати у футбол, думає на полі та вірить у власні сили, незалежно від імен суперників.

- Які уроки першої частини сезону ви вважаєте найціннішими для себе як тренера?

- Найголовніший урок - це вміння виходити зі складних ситуацій. Таких моментів у нас було кілька, зокрема важкі та болісні поразки. Але вони не зламали команду. Навпаки - загартували. Ми завжди вірили в себе і у команду. Наше головне завдання - зберегти місце у Вищій лізі, адже наступного сезону кількість команд скоротиться до восьми. Паралельно з цим ми працюємо над розвитком кожної гравчині та зростанням команди в цілому.

- Які цілі та завдання ви ставите перед командою на другу частину чемпіонату?

- Основна ціль - збереження місця в елітному дивізіоні. Водночас для нас не менш важливі ігрові аспекти: прогрес команди, стабільність, розвиток молодих футболісток і покращення якості гри.

- Яким ви бачите майбутнє команди в найближчій перспективі? Над чим команда працюватиме в першу чергу, щоб стати сильнішою?

- У нас є певні проблеми з комплектацією складу. Як тренеру, мені хотілося б мати більше гравчинь високого рівня, щоб реально конкурувати за високі місця. Але нинішні реалії не дозволяють легко запрошувати футболісток. Тому ми обрали шлях розвитку молоді - виховувати та готувати гравчинь високого рівня всередині Клубу. Я хочу, щоб футболістки з інших команд прагнули перейти до «Кривбасу», розуміючи, що тут на них чекає прогрес, розвиток і можливість реалізувати себе, зокрема і на рівні національної збірної.

Пресслужба ЖФК «Кривбас» Кривий Ріг