Ілля Калашнік: Знав, що "Кривбас" - амбітний і перспективний Клуб, тому не вагаючись поїхав на перегляд

Продовжуємо публікацію серії матеріалів #НайкращаАкадемія, присвячених футболістам та тренерам криворізької Футбольної Академії «Кривбас». Сьогодні розповідаємо про 17-річного вихованця Академії, півзахисника «Кривбасу» U-19 Іллю Калашніка, який приїхав до Кривого Рогу із Запоріжжя.

- Ілля, розкажи трохи про себе. Звідки ти родом і як почався твій шлях у футболі?

- Я родом із Запоріжжя. У п’ять років мій батько вперше відвів мене на тренування до МФК «Металург». Там моїм першим тренером став Зубченко Андрій Володимирович - людина, яка відіграла важливу роль у моєму становленні як футболіста. Ми й досі підтримуємо з ним зв’язок.

- Стати професійним футболістам - мрія дитинства? Що тебе підштовхнуло піти на перше тренування?

- Так, це була моя дитяча мрія. Все почалося з того, що я випадково побачив по телевізору матч «Реал» Мадрид - «Баварія». Мене настільки вразила гра, що я одразу попросив батька відвести мене на тренування з футболу. Саме з цього моменту все і почалося.

Гліб Діпон: В «УФК-Кривбас» все на дуже високому рівні

- Яку роль у твоєму розвитку як спортсмена відіграли батьки?

- Підтримка батьків завжди була неймовірно сильною та важливою для мене. Вони - мої головні вболівальники, і я щиро вдячний їм за віру в мене та моє майбутнє.

- Згадай момент із початку футбольного шляху, який назавжди залишився в пам’яті.

- Мені було вісім років, коли я вперше потрапив на «Славутич-Арену» в Запоріжжі. Тоді «Зоря» грала в єврокубках. Атмосфера на стадіоні, енергетика вболівальників - усе це справило на мене сильне враження. Саме тоді я остаточно зрозумів, що хочу пов’язати своє життя з футболом і мрію вийти на поле великого стадіону, почувши своє скандування свого імені з трибун.

- Чи змінює футбол характер? Які якості він в тобі розвинув?

- Безперечно, футбол формує характер. Він навчив мене дисципліни, відповідальності та психологічної стійкості. Ці якості важливі не лише на полі, а й у житті.

Дмитро Прасол: ФА «Кривбас» дає можливість відчути атмосферу справжньої червоно-білої родини

- Що для тебе складніше: виграти матч чи зберегти внутрішню рівновагу після поразки?

- Складніше зберегти внутрішню рівновагу. У такі моменти борешся не лише із суперником, а й із собою. Головне - не зламатися, не втратити віру в себе й продовжувати рухатися вперед. Це завжди непросто.

- Як ти потрапив на перегляд до Академії «Кривбас»? 

- Мене запросив селекціонер, який зателефонував батькам. Я знав, що «Кривбас» - амбітний і перспективний Клуб, тому не вагаючись поїхав на перегляд. Мені хотілося спробувати свої сили саме у Кривому Розі.

- Як пройшла твоя адаптація в «Кривбасі»? З якими труднощами зіштовхнувся?

- Загалом адаптація пройшла добре, адже тут дуже дружній колектив. Єдина складність - моя сором’язливість. Спочатку було трохи важко влитися в команду, але з часом я знайшов спільну мову з хлопцями, і все стало на свої місця.

Іван Кононихін: «Кривбас» це ми - не просто слова. Тут справжня родина

- Чи вважаєш ти футбольну команду живим організмом? Яку роль у ньому відіграєш ти?

- Так, кожен гравець важливий. Якщо випадає хтось один - страждає вся команда. Футбол - командна гра, і результат залежить від спільних зусиль усіх гравців.

- Нещодавно ти підписав перший професійний контракт із ФК «Кривбас». Якими були твої емоції?

- Це був неймовірний момент. Підписати перший контракт - моя давня мрія. Я був у захваті, одразу подзвонив батькам, вони теж дуже зраділи. Ці емоції назавжди залишаться зі мною.

- Що для тебе означає цей новий етап у кар’єрі?

- Це серйозний крок уперед, адже я став професійним гравцем. Я відчував, що цей рік буде особливим: випуск із U-17, закінчення школи, нові можливості. І дійсно, усе змінилося.

- Які цілі ставиш перед собою зараз та довгостроковій перспективі?

- У найближчий час хочу закріпитися в основному складі, допомагати команді перемагати. У довгостроковій перспективі - потрапити до першої команди «Кривбасу» та розвиватися далі на професійному рівні.

Марчін Ліліченко: Завдяки правильному підходу керівництва ФА «Кривбас» може стати Академією європейського рівня

- Хто з гравців першої команди тебе надихає? Чому саме він?

- Мене надихає Єгор Твердохліб - півзахисник і справжній професіонал. Він крутий бомбардир, дуже працелюбний. Я намагаюся брати з нього приклад.

- Заверши фразу: Академія «Кривбас» - #НайкращаАкадемія у південно-східному регіоні України, тому що…

- Тому що саме тут є можливість працювати з тренерами з різних країн, отримуючи цінний досвід і різні футбольні підходи. «Кривбас» ставить за мету розвивати молодь - і це мені дуже імпонує.

Пресслужба ФК «Кривбас» Кривий Ріг